Ласкаво Просимо

prapor1

 

Вітання з Новим 2018 роком

Шановні колеги!

Прийміть щирі привітання з  Новим 2018 роком!

23959452540

  Бажаємо Вам зустріти новий 2018 рік у гарному настрої, зі світлими думками та хорошими намірами, які неодмінно повинні збутися.

 Нехай Ваші справи сприяють злагоді, миру, зростанню та добробуту.

Зичимо Вам здоров’я, щастя, бадьорості та успіхів!

         За дорученням колективу,

      Директор ДП «Бібрський лісгосп» Володимир Борщ

Уряд схвалив проект Указу Президента про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу

Сьогодні на засіданні Уряду схвалено проект Указу Президента про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу. Відповідний проект документу розробило Державне агентство лісових ресурсів України.

Проект Указу підготовлено з метою прийняття рішення про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу від 28 серпня 2003 року, що буде корисним для України з огляду на можливість впливати на політику роботи організації з метою мобілізації науково-дослідного потенціалу та ефективного об'єднання наявних ресурсів багатьох європейських країн у галузі лісових наукових досліджень та передових методів і технологій лісоуправління.

«Європейський інститут лісу є міжнародною організацією, створеною європейськими державами. На сьогодні 26 країн Європи є членами Європейського інституту лісу. Місія інституту полягає у проведені, посиленні та активізації лісових досліджень, інтеграції досвіду і знань задля вирішення проблем в області лісів та лісоуправління. Дослідження складають наукову основу для підтримки лісової політики на європейському, регіональному та національному рівнях», - повідомив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

 dklg.kmu.gov.ua/

Відбулось засідання Громадської ради при Львівському ОУЛМГ

26122017 gr

26 грудня відбулось розширене засідання Громадської ради при Львівському обласному управлінні лісового і мисливського господарства. Участь у засіданні взяли члени Громадської ради, начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека, перший заступник начальника Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень, працівники обласного управління, а також спеціалісти лісогосподарських підприємств, відповідальні за роботу веб-сайтів та зв’язки громадськістю.

З інформацією про підсумки виїзного засідання Верховної Ради з питання реформування лісового господарства, яке відбулось 6 грудня 2017 року у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, виступив начальник Львівського ОУЛМГ А.М. Дейнека. Він повідомив, що необхідність зазначеного зібрання зумовила cхвалена 15 листопада 2017 року Кабінетом Міністрів України Стратегія реформування лісового господарства України на період до 2022 року. При цьому, не було враховано думку практиків, професіоналів, науковців і громадськості щодо цього документу і перспектив розвитку галузі загалом. Також піднімалося питання недопустимості приватизації лісів, адже приватизація чи надання у концесію неодмінно призведе до знищення лісів. Начальник Львівського ОУЛМГ повідомив, що у січні 2018 року заплановане проведення виїзного засідання Комітету за участі представників уряду, на якому буде обговорено концепцію реформування і розвитку лісової галузі.

Про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь у Львівській областіГромадську раду інформували начальник відділу охорони, захисту лісу та мисливського господарства Бурмас В.Р. та заступник голови ГР Піско Б.Й. 

Загальна площа мисливських угідь Львівської області становить - 1млн 771тис га, що складає 81% території області і 4% угідь України. З них польові – 1млн 073тис га (60%), лісові - 653тис га (37%) та водно-болотні – 45тис га (3%). З початку 2017 року мисливським господарством у Львівській області займалися сімдесят дев’ять користувачів мисливських угідь на площі 1млн 628тис га. Щорічно в мисливських угіддях області полює майже 16 тисяч місцевих мисливців, які провели обмін контрольних карток на сезон полювання. За матеріалами обліку мисливської фауни у 2016 та 2017 роках відповідно обліковано: зубрів – 65 – 75 голів, лосів – 69 - 73, оленів бл. – 1769 - 1803, оленів пл. – 48 - 43, олень Даніеля (лань) – 122 - 98, козулі – 15277 - 15500, кабанів – 4818 - 4700, разом копитних – 22168 – 22292 особини. Зайців – 45962 - 47089, вовків – 169 - 179, ведмедів – 74 – 75 голів.

26122017 gr2

За результатами обговорення вирішили у січні-лютому 2018 року організувати проведення якісного обліку мисливської фауни, також були надані пропозиції щодо присутності під час обліку мисливської фауни представників громадськості. Комісія з мисливського господарства Громадської ради має опрацювати підходи щодо покращення організації мисливського господарства для звернення в державні органи з питань вдосконалення нормативно-правової бази з мисливства.

З наступного питання порядку денного про діяльність Львівського ОУЛМГ та лісогосподарських підприємств області у напрямку взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації виступили головний спеціаліст відділу лісового господарства Львівського ОУЛМГ Шаваринська Х.В. та голова комісії ГР з зв’язків з громадськістю Писарчук Н.А.

У виступах було відмічено, що за поточний рік покращилася робота інформування громадськості про роботу лісової галузі. На протязі 2017 року проведено багато різноманітних заходів щодо посадки лісу та озеленення соціальних об’єктів. До заходів Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках-2017», Місячника озеленення, прибирання та благоустрою і Дня довкілля активно долучились депутати Львівської обласної ради, працівники структурних підрозділів Львівської обласної державної адміністрації, представники органів місцевого самоврядування, учнівська молодь, представники громадських організацій та засобів масової інформації та члени Громадської ради при Львівському ОУЛМГ. Спільною працею лісівників та усіх учасників заходів було посаджено 710га лісових культур, висаджено близько 4183,2 тис. дерев в межах держлісфонду, 2424 дерев – в межах населених пунктів та посаджено 1,5тис. кущів. 

Забезпечено систематичне висвітлення на сайтах підприємств та Львівського ОУЛМГ інформації у рубриці «Механізми громадського контролю», відповідно до рішень Львівської обласної ради №77 від 16 лютого 2016 року та № 249 від 27 вересня 2016 року. 

За результатами проведеного моніторингу веб-сайтів голова комісії ГР Писарчук Н.А. відзначила роботу кращих сайтів, які розміщують інформацію для громадськості якісно та повному обсязі, а саме: Бібрського, Самбірського лісгоспів та ДП «Старосамбірське ЛМГ». А також було відмічено зауваження до роботи сайтів, які відображають електронний облік деревини та лісопорушення не в повній мірі: ДП «Бродівський лісгосп», ДП «Буський лісгосп», ДП «Дрогобицький лісгосп», ДП «Рава-Руський лісгосп».

За результатами обговорень вирішили надати пропозицію директорам державних лісогосподарських підприємств щодо необхідності урізноманітнення та розширення форми оприлюднення інформації, що цікавить громадськість. Зокрема, всіляко сприяти доступу громадськості до інформації, що стосується проведення запланованих та позапланових лісогосподарських робіт, яку оприлюднювати окрім веб-сайтів у місцевих друкованих ЗМІ. З метою забезпечення відкритості постійні лісокористувачі мають за 15 календарних днів подавати матеріали на розгляд та заслуховування на сесіях місцевих рад, сходах села інформації щодо проведення намічених лісогосподарських заходів.

З наступного питання про відвідування засідань Громадської ради присутніх поінформував голова секретаріату Громадської ради Білас С.Я. Він зачитав список членів ГР, які були відсутні на засіданнях Громадської ради без поважної причини більше 3-х разів. Інформація щодо списку осіб, що були систематично відсутні на засіданнях ГР та про прийняте рішення щодо впорядкування складу Громадської ради буде висвітлено додатково.

На завершення засідання голова Громадської ради при Львівському ОУЛМГ Миклуш С.І. звернувся до членів з Громадської ради підготувати свої пропозиції щодо обговорення на наступному засіданні плану роботи Громадської ради при Львівському ОУЛМГ на 2018 рік та подякував присутнім за плідну співпрацю в поточному році.

Перший заступник начальника Львівського ОУЛМГ Целень Я.П. подякував за активну та плідну співпрацю членів Громадської ради з Львівським ОУЛМГ та підпорядкованими йому підприємствами.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

На сторожі лісових красунь.

В передноворічний період активізувалася робота державної лісової охорони Бібрського лісгоспу по охороні шпилькових насаджень від незаконного вирубування ялинок.

IMG 237dee2b17246e480cf0a5205eb190c8 V

Працівниками лісової охорони проводяться рейди з участю працівників поліції, громадських активістів з метою попередження правопорушень в лісі, недопущення фактів браконьєрства та незаконних рубок на території держлісфонду.

Також розпорядженням Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства для перевірки законності торгівлі новорічними ялинками, за лісгоспом закріплений Сихівський район м.Львова.

Працівниками лісгоспу, постійно проводяться рейди в місцях торгівлі ялинками з метою виявлення фактів незаконної торгівлі новорічними ялинками.

IMG 719606f7f6bac1b8f70e3c759dfd69a2 V

Черговий рейд був проведений 27 грудня 2017 року працівниками лісгоспу, поліцією спільно з журналістами. В ході рейду виявлені факти незаконної торгівлі новорічними ялинками.

Порушники доставлені у Сихівський відділ поліції для притягнення їх до відповідальності.

Прес-служба лісгоспу

Гортаючи сторінки історії

Історія львівської кави, кав’ярні, в яких формувалася львівська еліта та кавова міфологія

virm10 672x459

"Вірменка" у радянський період © GAZETA.UA

“Віденка”, “Вірменка” “Театралка”, “Монополка”, “Централка”, а також “Кришталева”, “Народна гостиниця”, “Касино де парі”, “Міраж”, “Пегас”, “Атляс” і “Під синьою фляжкою” – кав’ярні, в яких формувалася львівська еліта. Про це пише Львівська пошта.

Не кожна влада, що приходила в місто, розуміла, що означає кавування по-львівськи. “Совіти”, до прикладу, взагалі ледь не знищили цю традицію!

Так повелося, що Львів, який би не був різний, багатьом асоціюється саме з кавою. У своїх блогах або живих журналах туристи, що побували в місті Лева, змальовують його ледь не кавовою столицею Європи.

Дивно, погодьтесь, і трохи надумано, та все ж є в тому щось цілком справедливе. Підходить Львову цей імідж, як і запах кави.
“Запахом чорної кави просякнуті вулиці Львова. І нагадує мені він Чехію. І Францію. І львів’яни справді особливі – всі наче поєднані невидимим зв’язком, ніби знаються між собою. Мій чоловік припускає, що всі вони рано чи пізно зустрічаються в кав’ярнях і генделиках, цукернях і різних забігайлівках, кавують час від часу, тож так і знаються, бо є щось між ними містично зв’язуюче”, – пише туристка з Польщі Маргарита на своїй сторінці у Facebook.

Про хід кави

У Львові справді давня традиція кавування. Цей феномен досліджував, зокрема, письменник Юрій Винничук. Свої напрацювання він виклав у творі “Таємниці львівської кави”.

Письменник розповідає, що в місті здавна кожна кав’ярня мала особливу ауру. У ХІХ ст. у Львові переважали заклади віденського типу, де подавали до малого горнятка запашного напою три склянки зимної води. Існували у Львові каварні, в які ходили тільки чоловіки. “З’ява жінки в кав’ярні “Європейській” була тривожним винятком, бо збиралися там передусім люди інтересів. Природно, що жінок зі собою не брали. Але у вишуканіших кав’ярнях, особливо цукернях, повно було жіноцтва різного віку та в різноманітних строях”, – пише Юрій Винничук.

На початку ХХ ст. кав’ярні вважалися “люксою”, що могли собі дозволити далеко не всі. Та і заклади в ті часи були, радше, для людей інтересів, приїжджих, сфер вищих урядників, акторів і журналістів.

“Саме з цукерень почала свій переможний хід кава на завоювання львівської публіки. Літній павільйон цукерні Вольфа став збірним пунктом золотої молоді, сюди радо приходили великосвітські кралі. Натомість дерев’яні каварні облюбували для себе повії, які своїм строкатим гардеробом шокували австріяків”, – пише Юрій Винничук.

Львів’янам однієї філіжанки кави вистачає на 40 хв. – це оптимальний час для бесіди. Той, хто допиває каву раніше, – нельвів’янин!
Письменник розповідає, що в період Першої світової війни каварні і ресторації Львова переживали неспокійні часи. Кава без цукру стала звичним явищем. Його подавали тільки за талонами. Дефіцит був настільки суттєвим, що влада вирішила взагалі не подавати цукру у кав’ярнях, аби запобігти спекуляції. Та приносити його зі собою дозволяли.

“Коли 12 серпня 1920 року в ресторації готелю “Брюлловський” відвідувачеві подали подвійну порцію цукру, що суперечило розпорядженню міністерства, адміністрацію каварні покарали на 20 марок”, – зазначає Юрій Винничук.

У той час дефіцитом була й цитрина, тож у газетах радили використовувати до чаю замість неї… румбарбар!

Як кав’ярні з підпілля виходили

Письменник розповідає і про враження від львівських традицій російського офіцера-інтелігента, описаних у російському часописі “Всходы” за 1915 рік.

“За газетярами прокидаються каварні, молочарні, гербатярні. Тут, у глибині невисоких, але чистих каварень, щоранку можна побачити той Львів, яким він був до приходу “наших” (російських. – “Пошта”) військ. Тут за невеликими столиками з газетами в руках і горнятками апетитно паруючої кави ви побачите львівських політиків і ділків. Тут усі один одного знають, у кожного роками насиджене місце. Якщо випадково заходить сторонній, на нього дивляться з подивом і підозрою”, – розповідав офіцер.

kava2

Кав’ярня “Атляс” наприкінці ХІХ та на початку ХХІ століть (фото: Андрій Польовий, www.facebook.com/LvivArchitecture.photos)

Після війни традиції каварень зруйнували. “Визволителі не знали, що воно – каварні. У них були чайні – гидкі брудні забігайлівки, в яких було багато чого, крім чаю. Кава з підпілля вийшла щойно на початку 60-тих. Першу каварню відкрили на вулиці Дорошенка, другу – на площі Міцкевича”, – пише Юрій Винничук.

Потроху львівські традиції кавування, що, вочевидь, муляли око “совітам” (адже не в питті кави суть справи була, а у спілкуванні бунтівних інтелігентів Львова), почали виходити з підпілля.

Колись кав’ярня приваблювала безкоштовними газетами, зараз – наявністю Wі-Fі

Коли каварень стало більше, кожен обирав “свою”. Нею ставала та, що найкраще відповідала темпераменту. “З відкриттям “Кентавра” на розі площі Ринок і вулиці Галицької туди перекочувала не тільки еліта, а й студентство. Ту кнайпу називали “Спиною до “совіцької” влади”, бо була вона позаду ратуші, – пише Юрій Винничук. – Кнайпа на Валовій називалася “Сільрадою”, бо там, за ширмою, де було тільки два столики, засідали лише “свої”, зокрема, письменники та журналісти.

Коли згодом ширму зняли, вони перекочували до кнайпи навпроти Галицького базару. Та забігайлівка була цінна тим, що починала працювати о 7.00. Саме тому прозвали її “Утро нашей родины”.

Львів кавовий – новітня міфологема

Натомість відомий львовознавець Ілько Лемко, який любить каву і, вочевидь, є гурманом (бо його улюблена кав’ярня – “Вірменка”, де напій досі готують у нагрітому піску), певен, що Львів кавовий – міфологема.

kava

© fest.lviv.ua

“Це новітня міфологема. До радянської влади Львів не був ані містом кави, ані містом пива. Це було типове європейське місто. Кава – легенда радянської епохи. А ми зараз із того користаємо, щоби розвинути Львів як туристичне місто. Що цікаво, до 1939 року якихось згадок про те, що місто Лева – місто кави, нема. Для Радянського Союзу і диких народів цей напій був чимось особливим, елітарним. А тут, у Львові, пили каву як… європейці”, – каже Ілько Лемко.

Зі слів львовознавця, призначення кав’ярень не змінилося: вони, як і раніше, приваблюють тим, що в затишку можна погомоніти чи почитати.

До радянської влади Львів не був ані містом кави, ані містом пива. Це було типове європейське місто. Кава – легенда радянської епохи. А ми зараз із того користаємо, щоби розвинути Львів як туристичне місто

“Була кав’ярня “Монополь”, де ще донедавна був Будинок книги. У ній були свіжі газети. Туди заходив Іван Франко зі своїми студентами для того, щоби безкоштовно почитати газети й погомоніти. Кав’ярня приваблювала тим, що там були безкоштовні газети. Зараз заклади манять тим, що в них є безплатний Wі-Fі”, – розповідає “Пошті” Ілько Лемко.

Співрозмовник поділився секретом, як за філіжанкою кави впізнати містянина. Каже, що львів’янам однієї філіжанки кави вистачає на 40 хв. – це оптимальний час для бесіди. Той, хто допиває каву раніше, – нельвів’янин!

atlas

Назва – душа закладу

Кав’ярні у Львові були різними, але вони завжди відображали те, чим живе кнайпа та її постійні засідателі.

“У місті були кав’ярні з політичними назвами. Колись був заклад “Банзай” – як політична підтримка Японії під час російської війни. Любили французькі назви. Найоригінальніші були кав’ярні, що орієнтувалися на місцевого споживача. Вони мали дуже оригінальні назви на кшталт “Оселедець на ланцюзі” або “Лисий мацько”. Мені дуже подобалася назва “Під мухою”, – розповідає “Пошті” історик і львовознавець Ігор Лильо.

У місті були кав’ярні з політичними назвами. Колись був заклад “Банзай” – як політична підтримка Японії під час російської війни. Любили французькі назви. Найоригінальніші були кав’ярні, що орієнтувалися на місцевого споживача

Співрозмовник певен: сьогодні назви кав’ярень спаскудилися. “Не люблю в Західній Україні кав’ярень із назвами на кшталт “У Василя”, адже це російські кальки. Одного разу бачив кафе-бар у Львівській області з назвою “Волна”. Я запитав жартуючи, чому не “Хвиля”? Мені відповіли: “Та ви шо? То в честь наших господарів – Володі і Наталі!” – каже Ігор Лильо.

Так склалося, що, мабуть, нема такого львів’янина, який би себе не ідентифікував із львівською кав’ярнею. “І відомі люди колись так чи інакше якісь кав’ярні собі облюбували. Цих традицій ніхто не вигадав – вони витримали багато років, – каже історик. – Я кави не п’ю. Ба більше, відкрию вам велику таємницю: Іван Франко та Юзеф Пілсудський кави не пили, оскільки були чайоманами”.

kavalviv

Приписи, які уклав пан Едзьо Терлерський – господар кав’ярні “Атляс”, що була у Львові в міжвоєнний період на площі Ринок, 45 (із книги Юрія Винничука “Кнайпи Львова”)

– Гості, які випадково чи помилково платять готівкою, мають стовідсоткову знижку.
– Після відмови у кредиті страви та напої подаватимуть лише в заставу (годинник, пальто – необов’язково свої).
– Господар охоче робить гостям позички: з поверненням – до 1000 золотих, безповоротно – до 50 золотих.
– Тарілок, склянок і стільців використовувати як аргумент своїх політичних або релігійних переконань не дозволяється.
– Гостям заборонено забирати додому ножі та виделки, а якщо вже це конче, то не більше однієї пари в місяць.
– Певна кількість спожитого спиртного уповноважує господаря безкоштовно доставити гостя додому.
– Якщо гість залишається в закладі понад годину, фірма відповідає за його зуби, капелюх, торбу, паличку і, звичайно, коханку.
– Гість у стані знервування може господаря потовкти (в межах легкого пошкодження тіла), при цьому господар не має права оборони чи реваншу.
– Ставлення до бабці кльозетової має бути платним і чемним, без пропозицій.
– Провокація до вмикання грамофона підлягає карі в розмірі від 20 до 100 золотих.
– Усім гостям, що харчуються в льокалі, рекомендується записатися до Товариства Доброї Смерті і застрахуватися.
– Господареві, хоч він і володіє всіма мовами Галичини, дозволено розмовляти по-своєму.
– Іменини господаря припадають на такі дні: святих Едварда, Лазаря, Баторія, Мехля і Всіх святих. Можна спробувати також у інші. Може, комусь щось і перепаде.

“Кава для Львова – це не просто напій. Це процес, за яким відбувається багато цікавих речей”

Як колись власники кав’ярень приваблювали клієнтів до своїх закладів?

– Була рекламна акція з вулиці Домініканської. Якщо клієнт випадково чи навмисне розрахувався готівкою повністю, він отримував 100% знижки! Розумієте чому? Бо він уже розрахувався (сміється).

Були й заклади (до прикладу, на сучасній вулиці Січових Стрільців), які пропонували американську каву глясе – з морозивом. У деяких збирались усією сім’єю.

А в інших засідателями були здебільшого музиканти й математики. До прикладу, кав’ярня “Шкоцька” славилася величезною кількістю постійних відвідувачів. Найбільше з-поміж них виділялася компанія чоловіків старшого віку, які приходили щовечора, замовляли каву, а потім про щось довго сперечалися. Результати своїх дискусій вони залишали як написи олівцем на мармурових столиках. Ті чоловіки були викладачами математики в університеті, а написи – формулами. Вранці наступного дня в кав’ярню приходили студенти й переписували їх собі.

У Львові навіть можна випити найдорожчу у світі каву Kopi Luwak. У рік випускають лише до 400 кілограмів такої!

Інколи працівники кнайпи випадково стирали написи, коли прибирали зі столів. А вони ж цілком могли бути справжнісінькими математичними відкриттями! Тоді один із професорів – Стефан Банах – почав записувати задачі та формули в зошит із твердою обкладинкою. Зберігали його в бармена, а той уже давав зошит будь-якому математикові, що виявив зацікавлення. Той зшиток отримав назву “Шкоцька книга” – основа матаналізу та кібернетики. У цій кав’ярні навіть екзамени у студентів приймали!

– Кажуть, львів’яни за філіжанкою кави стрес знімають…

– Український композитор і диригент Микола Колесса прожив у Львові більше 100 років і все життя пив каву. Йому казали, що вона шкодить, а він відповідав: “Так, якби кави не пив, то, напевно, прожив би довше”. Він по-своєму готував цей напій. Мав таке засмальцьоване горнятко… Розказував, як у Празі займався музикою, музикознавством і за філіжанкою кави проводив дуже довгі дискусії.

За кавуванням ведеться розмова. Споживання цього запашного напою – дуже довгий процес. У кав’ярнях справді знімають стрес: там, де п’ють багато кави, менше вживають спиртного, більше спілкуються… Якось воно так виходить.

В Індії слово “кава” означає “божество”. Взагалі воно дуже давнє, і виводять його ще із санскриту. А слово “кофе” – від слова “кафа”, воно молодше. Та все ж це не означає, що у Львові цей напій завжди готували з кавових зерен. Кавовий напій готували з жолудів. А “Курземе”, житній напій із цикорієм, пам’ятаєте?

Колись проводили експеримент із одним львівським телеканалом: із Ільком Лемком ходили львівськими кав’ярнями, відтак за ранок випили 10 філіжанок кави! Кожен мав свої вподобання. Для мене класика львівського кавопиття – “Вірменка”, “кавовий пуп” Львова, один із небагатьох прикладів, коли кав’ярня впродовж десятиліть збереглася такою, якою була. Кава там завжди була і залишається доброю…

– Чи справді люди, які приїздять до Львова, називають його кавовою столицею України?

– По-перше, коли туристи їдуть до Львова, їхні родичі просять привезти їм у подарунок каву. Знаю, нині в місті є такі кав’ярні, де смажать зерна. Навіть хлопцям на схід відправляють каву зі Львова!

По-друге, для туристів кава у Львові – щось особливе. Вони часто запитують, чому місто Лева стало кавовою столицею України. Тут цей напій відомий здавна. Крім цього, наш земляк Юрій Кульчицький був першим християнином, який у Європі відкрив кав’ярню. У Львові навіть можна випити найдорожчу у світі каву Kopi Luwak. У рік випускають лише до 400 кілограмів такої!

Колись у кав’ярнях із 12.00 до 13.00 забороняли розмовляти: у той час з’являлися ранкові газети. А в кав’ярнях пресу можна було читати безкоштовно за філіжанкою кави

У “Золотому дукаті” є “квітка”, з допомогою якої можна вибрати каву. Клієнт обирає колір (у закладі пропонують понад 40 назв кави), а спеціаліст із кави знає, який якому смаку відповідає.

Пригадую кумедний випадок. Якось мене попросили поводити гостей міста львівськими кав’ярнями. Я так довго з ними ходив і про все розказував, що тільки в кінці запитав молодого чоловіка, яка в нього професія. Виявилося, що він бариста. Я ж цього не знав! Виходить, декілька годин розказував йому про каву… Щоправда, він не львівський, а одеський. Проте чоловік за прогулянку був вдячний, мовляв, по-іншому подивився на свою професію.

– Можливо, пригадуєте якісь неписані закони кав’ярень Львова?

– Колись у кав’ярнях із 12.00 до 13.00 забороняли розмовляти. Якщо хтось починав говорити, його мог­ли виставити за двері. Чому? Бо в той час з’являлися ранкові газети. А в кав’ярнях пресу можна було читати безкоштовно за філіжанкою кави. Спершу ознайомлювалися з новинами, а лише після того їх починали обговорювати. Кав’ярня була культурно-просвітницькою місциною, закладом комунікації.

Львів місто натхнення

Найкраща ялинка – в лісі.

 jalkaДля працівників державної лісової охорони Новий рік приносить чимало хвилювань і турбот. Одні замислюються над тим, як і де придбати ялинку, інші – як захистити її від лісопорушника.

Напередодні Нового Року часто під сокиру лісопорушників потрапляють найкращі деревця смереки та сосни, іноді зрубують вершини великих смерек, що завдає шкоди лісовим насадженням.

В Львівському обласному управлінні лісового і мисливського господарства та у лісгоспі проведені наради по проведенню до ялинкової кампанії 2017-2018 років, розроблено заходи по охороні хвойних насаджень від незаконної заготівлі і збуту новорічних ялинок.

 Видано розпорядження Львівської ОДА від 01.12.2017 р.      № 1172/0/5-17 «Про комплекс заходів щодо реалізації ялинок та охорони хвойних насаджень від вирубування у передноворічний період 2018 р.», а також спільний наказ Львівського ОУЛМГ, ГУ НП у Львівській області, Управління патрульної поліції у м. Львів і Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.12.2017 р. № 83/107/15367/200-і «Про додаткові заходи щодо забезпечення охорони шпилькових насаджень від незаконних рубок в передноворічний період».

Відповідно в ДП «Бібрський лісгосп» видано наказ від 06.12.2017 р. № 197 «Про додаткові заходи щодо забезпечення охорони шпилькових насаджень від незаконних рубок в передноворічний період».

Щоб запобігти незаконній вирубці ялинок, насадження в яких ростуть дерева хвойних порід будуть взяті під особливий контроль. Працівниками лісової охорони спільно із працівниками поліції будуть проводитись рейди по лісових масивах ДП «Бібрський лісгосп» і по місцях можливого збуту незаконно зрубаних новорічних ялинок.

Порушники природоохоронного законодавства відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення будуть притягнуті до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафів: для фізичних осіб  від 85 до 170 грн., для посадових осіб – від 119 до 204 грн. Крім цього , за незаконну рубку хвойних дерев у лісових масивах нараховується шкода, завдана лісовому господарству від 399 грн, за кожне самовільно зрубане дерево, залежно від діаметра дерева в корі біля шийки кореня.

Порушення закону, неприємності, яких можна уникнути, нікому не додадуть святкового настрою, натомість тішитиме думка про ще одне збережене дерево на землі.

Цього року на спеціалізованих ялинкових плантаціях лісництв буде заготовлено для реалізації населенню 300 штук новорічних ялинок. Реалізація ялинок буде проводитися із садиб лісництв, які знаходяться в наступних населених пунктах, а саме Перемишлянах, Брюховичах, Свіржу, Романові, Суходолі і Старому Селі.

Новорічні ялинки будуть реалізовуватись за слідуючими  цінами:

висотою до 1м – 60,00 грн., від 1,1м до 2м – 108,00 грн., від 2,1м до 3м – 138,00 грн., від 3,1м до 4м – 174,00 грн. Новорічні ялинки більше 4-х метрів будуть реалізовуватись з надбавкою 60 грн. за кожен наступний метр висоти.

Усі ялинки повинні бути промарковані пластиковими бирками із номером і штрих-кодом.  Ялинки без бирок вважаються незаконно заготовленими, за що накладається штраф, а ялинки конфісковуються.

 Тому, купляючи ялинку звертайте увагу чи є на ній пластикова бирка із номером і штрих-кодом.

Крім цього, я впевнений, створити святкову атмосферу в домі можна і не вирубуючи ялинок. Для цього прикрасити оселю можна композицією із гілок смереки чи сосни, новорічних іграшок і гірлянд. А одноразову живу ялинку можна замінити придбавши штучну, яку можна використовувати і в майбутньому. Адже найкраща ялинка все ж таки в лісі.

Тому подбаймо про її майбутнє, оберігаймо від лихих рук, щоб завжди мати радісну зустріч з цією красунею.

Прес-служба лісгоспу

ДП «Бібрський лісгосп»,
вул. В.Стуса, 44, м. Бібрка, Перемишлянський р-н., Львівська обл.. 81220
Тел/факс 03 (263) 4-32-25, Е-mail Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.